Чомусь важко...

Чомусь важко...

чомусь важкоОстаннім часом відчуваю, що мені чомусь важко вести блог. Я навіть знаю чому, але все одно важко. Важко аналізувати звітність уряду, оскільки незрозуміло, де економіка, а де політика. Важко прогнозувати як вплине на курс гривні нова ціна на газ, оскільки невідомо, що крім флоту обіцяно нашим сусідам. Важко говорити про стан вітчизняної експортоорієнтованої промисловості, тому що очільники міністерства науки вирішили знову переписати історію нашої держави. Важко об’єктивно оцінювати діяльність голови держави, тому що він вважає, що голодомор – то не є геноцид нашого народу…
Але важче за все від того, що більшу частину українців абсолютно влаштовує те, що відбувається. Головне, щоб був повний шлунок, а все останнє можна стерпіти. Або, навіть, продати…  Якось сумно, а від того й важко…
Можливо хтось скаже, до чого все згадане? Адже це не стосується теми фінансів. Так, майже не стосується. Але ж я людина, і всередині мене існують не лише фінанси 🙂 .

Проте, я не збираюся припиняти ведення блогу. Навпаки, я хочу дещо скорегувати тематику, і писати не тільки про державні фінанси та їх наслідки для пересічних громадян. Адже ситуація в державі стабілізується (як би ми не ставилися до політики, яку проводить діюча влада, але припинення політичної війни приносить позитивні результати) і цей час можна використовувати для інвестування в нерухомість чи фондовий ринок, створення власного бізнесу, отримання знання для майбутніх інвестицій і т.д. Крім того, я й сам хочу спробувати себе в одній справі. Тому буде про що поділитися 🙂 Публікувати свої майбутні записи я буду російською, як і раніше, хоча буду намагатися писати й рідною мовою (головне, щоб було натхнення).

От здається і все 🙂 Дякую всім, хто дочитав мій перший власний запис українською 🙂
І наостанок, одне запитання (не з теми фінансів): як власне Ви ставитеся до політико-економічних угод чинної влади?
Почуємось… або так: Зчитаємось!:)

Тинькофф Бизнес [CPS] RU
Оставить комментарий
Дебетовая карта Home Credit [CPS] RU

 

5 Comments

  1. «Головне, щоб був повний шлунок, а…» я би запропонував трохи інше продовження: «… то що буде завтра нікого не колишить. Тільки дуже боляче, що сусід живе трохи краще — козліна. Коли ж і йому вже буде капець? Вот тоді вже душа буде спокійна.»

    1. Сподіваюся (чи просто хочу в це вірити), що не всі українці так думають.
      Хоча такий хід думок й справді характерний для багатьох наших співвітчизників 🙁

  2. Шкода, що криза нас (у рамках народу, країни) нічому не навчила: ані заощаджувати (кошти, енергоносії, тощо), ані заробляти…

  3. Щось я слабо вірю в стабільність. Мені це швидше нагадує стабілізєц. Адже процес деградації інфраструктури і основних фондів триває. Гроші для виконання бюджету і дальше позичаються та в основній масі використовують для проїдання, як в масштабах країни, так і на рівні домогосподарств. Таке враження, що людям більше нічого не потрібно, всі до всього збайдужіли і знаходяться в якомусь дурмані.

Добавить комментарий для Алексей Финансович :) Отменить ответ

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *