Сегодня публикую третий, заключительный пост на тему: «Анализ прогнозов прошедшего года». Первые два анализа прогнозов (сбывшихся и не очень) на 2009 год Вы можете прочитать здесь и здесь.
Сегодня мы вспомним, что же обещали эксперты и участники строительного рынка (мне так нравится эта формулировка – просто ужас :). Вроде бы никого конкретно и не назвал, а доверие уже вызывает :)). А также ожидания относительно сырьевых товаров.
Прогноз №1: Об объемах строительства
«Нынешний кризис приведёт к сокращению объема предложения нового жилья в следующем году на 15-20% по всей Украине». Василий Можар, первый вице-президент холдинговой компании «Киевгорстрой». Октябрь 2008
Можно сказать, что прогноз пана Василия частично оказался правильным: падение действительно было. Вот только ни пан Можар, ни кто другой не ожидал, что падение будет столь существенным. Судите сами: по итогам 1 полугодия в Украине было введено лишь 2,268 млн кв. м жилья – по сравнению с аналогичным периодом 2008-го падение составило 43,9%.
Прогноз №2: Об окончании кризиса в строительной отрасли
«По нашим прогнозам, через полгода (мировой) финансовый рынок стабилизируется, а значит, с марта можно ожидать постепенного роста объемов строительства в Украине». Василий Куйбида, министр регионального развития и строительства Украины. Ноябрь 2008
Как часто это бывает у отечественных чиновников, пан Куйбида выдавал желаемое за действительное. Ни через пол года, ни через год мировой рынок финансов не вернулся на докризисный уровень. Соответственно, ни дешевых кредитов, ни притока ПИИ, сравнимого с 2007-м, в нынешнем году строительная отрасль не увидела.
Прогноз №3: О ценовой динамики ближайших лет
«Думаю, в ближайшие годы стоимость жилья будет расти, но гораздо медленнее инфляции». Алексей Зеркалов, Специалист управления инвестиционно-банковсковских услуг. Август 2008
Как было сказано чуть выше, падение цен на недвижимость по итогам года превысит 40%. Однако, в 2010 – 2012гг. подобная ценовая динамика вполне вероятна: сокращение объемов строительства и дефицит могут привести к возобновлению роста цен. При этом, без дешевых кредитов и возобновления ипотеки стоимость жилья действительно будет расти медленнее инфляции. Мнение банкиров о том, когда будет возобновлено ипотечное кредитование можно прочитать здесь: Когда возобновится кредитование ипотеки? Мнение банкиров
Прогноз №4: О нефти, газе и руде
«Цены на нефть, газ и руду будут показывать позитивную динамику еще несколько лет». Михаил Сальников, аналитик ИФГ «Сократ» Август 2008
После ценового ралли 2004 – 2008 годов грядущий обвал цен на энергоносители и сырьевые товары казался невероятным: летом 2008-го о нем не заикался ни один из экспертов. Всего два месяца спустя обвал котировок стал рельностью.
Мы сейчас живем в очень интересное, но в то же время, очень сложное, быстро меняющееся время. И то, что казалось вчера невероятным, сегодня считается само собой разумеющимся. По этому доверять прогнозам нужно осторожно. Особенно, если их высказывают заинтересованные лица. А делать прогнозы без страха навредить или ошибиться можно разве что в рубрике «Конкурс на блоге» 🙂
Как говорится в одной пословице: умные учатся на своих ошибках, а мудрые — на ошибках других. Давайте будем и умными, и мудрыми, учась на своих и чужих ошибках. Успехов и удачи в будущем году и правильных прогнозов!!!
25.01.2010 12:00
Ответственность в принудительном порядке
…
Интересно, что главным идеологом реформы, которую рассчитывает провести администрация США, является советник Обамы, бывший глава Федеральной Резервной системы Пол Волкер. Когда-то он являлся видным неолибералом и одним из соавторов «рейганомики». Теперь Волкер стал одним из самых активных сторонников отмены той экономической и финансовой политики, которую он некогда проповедовал. Обаму также поддержали экс-глава Комиссии по ценным бумагам и рынкам (SEC) Билл Доналдсон, председатель комитета Палаты представителей по финансам Барни Фрэнк и глава банковского комитета Сената Крис Додд.
…
to romkop,
дякую за обгрунтовану думку. Кого як — а мене Ви переконали.
Залишилось трохи більше дізнатися про лібералізм та неолібералізм — і записуйте мене до лав лібералів:)
Шановний romkop!
Ейнштейн казав, що найкраща практика — це добре продумана теорія. От тільки щось мало прикладів держав, яким якусь з теорій вдалось реалізувати(за виключенням тоталітарної звичайно).
Про прозелітизм — час покаже, що воно буде:)
З наступаючим Вас! Бажаю не розчаровуватись у своїй правді ні в 2010 ні надалі.
Шановний yafet,
Взагалі-то я повністю розділяю ваші підозри щодо ринку деривативів, бо вважаю, що трошки деривативів — це добре, але коли їх забагато, то це дуже, і дуже нездорово.
Проте, бачите, особисто я вважаю, що нинішня криза спричинена не лібералізмом, а якраз надмірним втручанням держави в економіку. Адже якби банки не мали неофіційної гарантії зі сторони держави (too big to fail), то в жодному випадку вони не стали б брати тих ризиків, які взяли. Бо насправді нинішня система для банкірів — як безкоштовна лотарея. Уявіть собі: вам пропонують — ідіть, беріть безкоштовно скільки завгодно лотарейних білетів (все, що виграли, ваше, ну а якщо виграли 0, то 0). Хіба ж ви не будете грати в таку лотарею? А платить за все в результаті платник податків.
Це ж стосується і проблеми з бюджетними дефіцитами і державним боргом в більшості країн. Чим це все закінчиться, побачимо. Лібералізм стверджує, що не можна стати багатим, проїдаючи гроші, взяті в кредит.
Зрештою, якщо подивитися, які країни постраждали найбільше від цієї кризи, стає очевидно, що це якраз не криза лібералізму, а криза патерналізму в економіці. І Україна — найкращий доказ. Ми — лідери з кінця не тільки за падінням економіки. Ми ще й лідери в Європі за складністю податкової системи, за рівнем зарегульованості економіки і за втручанням держави в приватне життя. Починаючи від кримінальної відповідальності за скачування порнушки з інтернету і закінчуючи роздачою безкоштовних квартир нашим Чавесом в спідниці, — все це ознаки державного патерналізму.
Я навіть не стану згадувати тут Швейцарію чи інші ліберальні держави Європи (які про «кризу» дізналися з телевізора). Досить подивитися на Польщу. Якщо с часу розпаду комунізму Украінська економіка впала в 2.5 рази, то польська — виросла в 2.5. І Польща — далеко не зразок навіть лібералізму.
І насамкінець: на днях побачив новину, що 2009 рік став рекордним в плані продаж книг одного з класиків неолібералізму (ну і заодно одного з кількох авторів, які визначильно вплинули на мої політичні погляди) — Ayn Rand. Як для автора, що писав півстоліття тому і помер задовго до розвалу СРСР, цей результат лише свідчить про ріст інтересу до неолібералізму, пов»язаний, на моє переконання, лише з тим, що політика більшості урядів викликає справедливе занепокоєння незалежних і тверезомислячих людей, які звикли своє життя будувати самі, а не покладатися на державу чи ще когось там.
Одним словом, оскільки ви не відповіли на питання про ваші політичні погляди, я роблю висновок, що ви зілком і надаєтеся на жертву неоліберального прозелітизму. Тому, буде настрій і бажання, читайте Ейн Ренд (Атлас розправив плечі. Знаю, що я про це вже писав вчора в іншій темі на цьому блозі, більше рекламу влаштовувати не буду.
Ну, а я побів пити шампанське зараз з коллєгами ;о)
З наступаючим усіх ;о)
Шановний romkop! Вибачте, якщо я зачепив щось ваше особисте. Я маю на увазі дуже прості речі. Те, що акції становлять відокремлену цінність саму -по собі, а не частку в капіталі компанії, як здавалось би має бути; те, що через фьючерсні контракти кожен реальний грам золота проданий більше 100 разів і т.д. й т.п. Не думаю, що зможу Вам стати достойним опонентом в дискусії, але те, що називається неолібералізм ( визначення далі), на мій скромний погляд, наказало довго жити. Далі все буде як і було, по спіралі. Не виключено, що старі товариші ще впадуть в ренесанс:)
1.Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Неолібералізм — напрям в економічній теорії, що базується на принципи саморегулювання економіки, вільної конкуренції та економічної свободи.
Ринок розглядається як ефективна система, що якнайбільше сприяє економічному зростанню і забезпечує пріоритетне становище суб’єктів економічної діяльності. Роль держави неолібералізм обмежує організацією та охороною побудованої на класичних засадах економіки. Держава має забезпечувати умови для конкуренції і здійснювати контроль там, де конкуренції бракує. Функції держави щодо соціальної сфери неолібералізм розглядає у зв’язку зі способом перерозподілу суспільних доходів, що ставляться в залежність від успіхів економіки і сприяє її розвитку.
2. Неолиберализм — есть философия, в которой существование и работа рынка является ценностью самой по себе. Отделенной от всех прежних отношений производства товаров и услуг, а также от всяких попыток оправдать ее существование влиянием на производство, в которой работа рыночных структур рассматривается как этический императив, определяющий все действия человека и способный заменить все ранее существовавшие этические убеждения и ценности.
Полный текст доступен по адресу:
2 Алєксей
Прогнози с потолка — просто від браку освіту і від некомпетентності. В тій же Росії розуміння ситуації і прогнози були на світлові роки попереду України. Тому особисто я роблю просто: дивлюся, де Росія, а потім якщо фактор позитивний, ділю на два, якщо негативний — множу на два.
Шановний yafet,
Може розкажете вашому бідному слузі, затятому лібералу, чия система цінностей, виявляється, завалилась [а я й не помітив, ну треба ж таке!], прихильником якої такої політичної ідеології є ви? :о)))
І ще одне запитаннячко: про крах неолібералізму, це ви самі придумали, чи старші товариші [недобитки-макрсисти, які замість того, щоб забратися на незаслужений відпочинок, далі сидять на економічних факультетах українських вишів, і забивають голову молоді всякою дурнею] підсказали?
yafet, согласен.
И в то же время, работая в конкретной сфере (та же недвижимость), понимая ситуацию в отрасли, анализируя рынок сбыта (тех кто и почему покупали квадратные метры жилой или офисной площади), внешние факторы (кредитные ресурсы, ипотеку, мировые рынки финансов) — можно делать более или мене приближенные к реальности прогнозы.
А у нас получается, хоть чиновник, хоть застройщик, хоть аналитик — прогнозы с потолка…
И грустно, и весело 🙂
Мені дуже подобається думка Рене Декарта: «Давайте назвемо речі своїми іменами і жити стане наполовину простіше.»
В руслі цього, ми можемо констатувати, що завалилась вся система матеріальних цінностей, яка грунтується на неолібералізмі. Відповідно, змінюються самі критерії для формування аналізу і прогнозу. наприклад геніальна видумка — «інфляція», як батіг для підтримання попиту, може досить різко змінитись на «дефляцію» і прогнози проваляться. Світ поки-що не видав константу, тобто незмінну одиницю матеріальної цінності від якої будуть танцювати всі змінні. Тому я повністю згоден, що всі прогнози-не більше як фантазії з умовною прикладною цінністю. При чому «точка зрения определяется местом сидения»:)